Не вір у дива, але завжди загадуй бажання.

Часто, читаючи інші блоги, бачу рядки типу «Як сказати батькам?» і найдивовижніше, що більшість бояться зізнатися їм у своїх бажаннях, поділитися з ними своєю мрією. Як же так, хлопці та дівчата? Це ж ваші улюблені матуся і татусь! Ви ж їхня «кровиночка»! Ви знаєте їх уже 20 років (ну або хто скільки). Знаєте, в який момент до них підкотити, щоб попросити грошей на нову шмотку, знаєте, коли краще промовчати і покивати головою, знаєте, коли треба бути лапочкою і помити посуд, і знаєте, нарешті, коли просто поговорити з ними по душах!

Оберіть потрібний момент і вперед! Вони не дадуть вам сковорідкою по голові, вони не пристебнуть вас до батареї, вони навіть не стануть робити холодець з вашої ноги. Так, вони можуть відмовити в грошах, а можуть запропонувати тобі альтернативний варіант, або дати грошей з урахуванням, що ти повернеш. Та тут багато варіантів... Не бійтеся, всі батьки найкращі =)

Що стосується мене, це було приблизно так:

• Маам! А давай я в Америку на все літо поїду?
• Давай.
• Я взагалі-то не жартую, я серйозно.
• Ну так і я теж.

Приблизно якось так. Я сама була в шоці від того, що мені навіть не довелося вимовляти заготовлену промову про те, як там усе класно, чому я хочу туди їхати і що мені це дасть.

Потім якось підслухала розмову мами з її подругою: «А ти не боїшся її відпускати в незнайому країну, надовго і без тебе?» «Її?? Не боюся, звісно, вона в мене пробивна і дуже самостійна, у неї буде чудове літо!»

Ось вони, ті самі заповітні слова ;)