США, США... як багато в цьому слові. Напевно, як і в багатьох сучасних підлітків, у мою голову вбита нездійсненна мрія про таку далеку країну. Фільми, переважно дурнуваті комедії, ось що нас так заманює в Америку. Рожеві кімнати дівчаток, залученість усіх і кожного в шкільний процес, що доходить до маніакальності, велика розвиненість спорту (групи підтримки, бейсбол, футбол тощо), поділ на лузерів і популярних... Але чи реально все це? Як казала моя вчителька з суспільствознавства: якщо американця запитаєш 'How are you?', то він посміхнеться на всі 32 зуби і відповість 'Nice'. Застереження: ця посмішка до вух і великий багатозначний 'nice' — лише маска. Всім, напевно, це відомо. Але попри це, мені б хотілося зануритися в це життя з головою і, як то кажуть, never to come back. А хто б не хотів? Хто б не хотів дізнатися про іноземну культуру, мову, звичаї, моду, зрештою?! Отже, що ще мені подобається щодо USA, так це її дух свободи, чи що. А може, це ілюзія, що створюється в моєму мозку завдяки спецефектам і хорошим акторам, декораціям...

У підсумку питання для всіх: а хто НЕ хоче???