Aloha – це перше, що чує кожен, хто приїжджає на Гаваї. Суміш вічного позитиву, сонця та традиційної гостинності. Я жила в тій частині архіпелагу, яка була більш урбанізована, на що скаржилися багато місцевих жителів. Ось на острові Каваї нормально їхати за кермом, покурюючи косячок з марихуаною, граючи на гітарі, виставивши п'яту у вікно і керуючи лише одним коліном. На нашому Оаху таке зустріти було складніше, але все ж можливо, оскільки гавайці – люди імпульсивні і, що називається, від душі.

Я давно хотіла з'їздити в галерею гавайського мистецтва і 3 серпня ми з Уляною все-таки туди вибралися. Враження, знову ж таки, найпозитивніші.

Ще у гавайців є своя мова, тому тут я наведу деякі приказки, які можна використовувати як коментарі до картин...

Я б із задоволенням їх усіх купила, але коштували вони набагато дорожче, ніж я могла собі дозволити)))

A good surfer will not get wet. – хороший серфер не промокне. Що правда, то правда =)

In the end...we will take care of only what we love; We will love only what we understand; We will understand only what we are taught.

Love is like fog -- there is no mountain on which it does not rest.

А ще у них є своя музика, яка гріє душу)) грається вона на простенькій маленькій гітарці Укулеле.

Гаваї – ідеальне місце для дауншифтерів. Тут забуваєш про все. Ми часто замислювалися про те, що ми знаходимося на маленькому шматочку суші посеред величезного Тихого океану, в тисячах кілометрів від нашої країни, від основних материків. І навколо тільки вода-вода-вода =)