Якось в один з останніх днів я почув, як на роботі (в ресторані) всі в один момент почали говорити про якийсь ураган, що наближається до острова, і про евакуацію. Я не надав цьому особливого значення. Але потім почитав в Інтернеті, що, так, справді, до нас наближається ураган Earl і що зовсім скоро він буде на острові. Вся ця ситуація з ураганом мене радше веселила, ніж лякала.

Американці ще ті панікери. Навколо можна було почути лише два слова: “hurricane” та “evacuation”. Чомусь усі дуже боялися цього урагану. Ну, ми теж вирішили підлити масла у вогонь і розмалювали нашу машину :). Написали на ній “hurricane... coming soon”. І всім, хто їхав повз нас, показували цей напис. Нам просто було весело. Ми каталися порожніми дорогами й бачили, як усі супермаркети забивають дошками, нібито як запобіжний захід. Ну, це ще куди не йшло. Ми тільки не могли зрозуміти, НАВІЩО у Walmart полиці з технікою накривали плівкою. Це всередині магазину. Мені навіть страшно уявити, якої сили мав бути ураган, щоб виправдалися ці запобіжні заходи. На два дні нас із братом відпустили з роботи, а на той час мій трек уже закрили, і ми вдвох працювали в ресторані. Ну ми й зраділи, в принципі – купили пива побільше і поїхали порожнім хайвеєм додому. Вночі обіцяли найсильніший ураган.

Прокинувшись вранці, нічого особливого ми не побачили, хіба що листя з дерев попадало вниз. Мабуть, через сильний вітер. Але я точно не побачив того, про що можна було б говорити цілий тиждень перед цим. Вкотре американці перестаралися.