Сьогодні я тут рівно місяць!

Що я зробила за цей місяць?

Якщо подумати, то досить багато... от тільки з роботою ніяк не можу розібратися...

Загалом ми зняли хороший будинок, правда, як я вже й казала, перевіряйте все добре!!!!

Бо тиждень ми жили практично без світла і дверей у туалеті! Так, і таке тут трапляється ;)

Відчуваю себе в Кейптауні вже як вдома, хоча досі дуже погано орієнтуюся в центрі.

У суботу ходили в клуб 31, він знаходиться на 31 поверсі, звідти відкривається божевільний вид на місто, бачачи таке, розумієш, що це місто мрії... Уявіть тільки: клуб, музика, панорамні вікна, всі танцюють, всі щасливі, а навколо тебе світиться місто, навіть океан трохи видно!

А робота... це окрема розмова, знайшла два варіанти, вже як два тижні, але ніяк не можу почати. У барі, бо вони вже два тижні не можуть підписати мій контракт... ходжу туди через день, вже навіть соромно, а у відповідь чую: ми передзвонимо... у другому ж варіанті вже тиждень чекаю, коли почнеться тренінг... Як я проходила інтерв'ю — це окрема розмова... мені ставили якісь питання, а я відповідала виключно пальцем у небо, бо моя англійська далеко не блищить! Але наче всюди влучила.

Ще потрібен банківський рахунок... і це теж окрема історія... нам усім дали туристичні візи, в яких знизу підписали, що можна працювати, я вже всі банки підняла на вуха з цією візою... але всюди тільки одна відповідь: Ви не резидент країни, тому ми не можемо відкрити вам рахунок... Один раз мене довели просто до істерики, я розплакалася, покрила всіх матом російською і пішла, але мене наздогнала одна дуже мила дівчина, яка дала мені контакти Майкла, який працює в банку, і він мені нарешті зміг допомогти... ну, не зовсім, звісно, він дав мені пару папірців, які я віднесла на роботу, щоб мені заповнили їх... вже півтора тижня чекаю, коли це станеться....

Зараз грудень, а я ось сиджу і думаю про те, щоб поїхати на пляж позасмагати...

Загалом Кейптаун — це круто, але не все так просто...